"Люблю" – сказала тобі, як в останній раз,
"Люблю, люблю" – прошепотів, прошепотів.
Але я втечу туди, де цвітуть сади,
Маю спокій де.
Ти мене знайдеш завжди лише там,
Де океан гуде.

Приспів:
Полуднева спека, синя даль,
Довге літо на березі втіх.
Прохолоди нема ніде, на жаль.
Лід, як марево, тінь, як міф.
Зупиняється час на день, на вік,
Там, де в спокою ждуть тебе.
Острови, під безоднею небес,
Самотні острови.

Втома світ обійма, і гойдає світ.
Лиш там нарешті наодинці я сама.
Марних буднів вже нема,
Спогадів нема і спокус твоїх.
Я на мить ніде, все йде, як іде,
Де океан гуде.

Приспів.

Марних буднів вже нема,
Спогадів нема і спокус твоїх.
Я на мить ніде, все йде, як іде,
Де океан гуде.

Бридж:
Я на тих островах, у затоках сповідань,
У лагунах снів, де так хороше мені.

Приспів.

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Полуднева спека