Минуле спить у нашім серці,
Плита зневіри тягне нас униз.
Складні істоти дихають так важко,
Хто нас поверне до святих полів?
Нас прокляла наша гордість,
Ми спалили чистий та величний сад,
На обличчях ми намалювали шрами,
Хто поверне нас назад?

Рана! Рана! Рана! Рана!

Ми гвалтуєм хворий розум
Більше, важче до безтями.
Наша сила в чаші з гнівом,
Подарована тираном.
Ми забули запах вітру,
Запах крові більш приємний.
Наші діти - гідний приклад:
Меч в руках їм так пасує.

Хто зупинить нас зі зброєю в руках?
Хто дасть слово хворому із правдою в очах?
Ми продали хліб і купили сталь -
Це крокує бог Війни по межі бажань.
Людино, озирнись! Це твоє відображення
Поставить нас на коліна... Біль єднає всіх!

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Рана

Теги материала: Аннa