Ми роздали слова, ми винайшли світло,
Та нікому воно не стане в пригоді...
Тіло, як іржава струна, тягнеться вверх
Убогими мріями без жодного змісту.
Зупинись і дихай в повні груди,
Дай очам побачити себе.
Скоро в цьому світі нас не буде,
Коли небо спалять, ти забудеш все!
Забудеш все!

Тінь посміхається кволо,
Гнилими зубами вона прогризає нашу віру.
Вітер пронизує спокій і зносить всю славу
Про людей, які несуть ланцюги...
Сонце, ти єдиний прапор,
Ти єдина віра на землі.
Ми уже йдемо, ми йдемо на базу,
Зупини нас і спали все, що знаємо ми.

Сон довжиною у вічність нас поглинає дуже давно,
Ми знаємо про те, що цілий світ спить
У ящику з написом "Біла байдужість".
Сон дорівнює смерть, тож відкрий свої очі,
Стань на ноги і подивись на проблиски нового дня!
Дихай! Ти ще живий! Ти ще живий!
Дихай! Ти ще живий! Ти ще живий!..

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Ти ще живий!

Теги материала: Аннa