Та забіліли сніги,
Забіліли білі,
Ще й дібровонька,
Ще й дібровонька...
Та заболіло тіло
Бурлацькеє біле
Ще й головонька...

Та ніхто не заплаче
По білому тілу
По бурлацькому,
По бурлацькому...
Ні отець, ані мати,
Ні брат, ні сестриця
Ні жона його,
Ні жона його...
А що тільки заплаче
По білому тілу
Товариш його.

Та прости-прощай, брате,
Вірний товаришу,
Може, я й умру.
Може, я й умру, -
То зроби мені, брате,
Вірний товаришу,
З клен-древа труну.

Та забіліли сніги,
Забіліли білі
Ще й дібровонька...

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Та забіліли сніги (три голоси)