Моє бажання зупини,
Один-єдиний крок і - осінь.
Я не скажу тобі - "прийди",
Дощ розпускає довгі коси.
То буде завтра як завжди,
А за плечима пересуди.
Моєї тут нема вини,
За нас все вирішили люди.

Не в тому річ, не в тому річ,
Що горобина плаче ніч,
А в тому річ, а в тому річ,
Що ми з тобою - різні.
Що це кохання - боротьба,
Зозчарування і журба...,
Як осінь пізня.

Ти забереш моє - "прощай",
Сумління знову стане чистим.
Від мене тихо відвикай.
На горобині вже намисто.
На темнім вечорі розлук,
З тобою вже сміється інша.
Ти доторкнувся інших рук,
Я не прийду до тебе більше.

Не в тому річ, не в тому річ,
Що горобина плаче ніч,
А в тому річ, а в тому річ,
Що ми з тобою - різні.
Що це кохання - боротьба,
Зозчарування і журба...
Як осінь пізня.

На горобині водночас
Тривожне листя облетіло.
Я знову чую білий вальс,
Для тебе серце я відкрила.

Не в тому річ, не в тому річ,
Що горобина плаче ніч,
А в тому річ, а в тому річ,
Що ми з тобою - різні.
Що це кохання - боротьба,
Зозчарування і журба...
Як осінь пізня.

Що це кохання - боротьба,
Зозчарування і журба...
Як осінь пізня.

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Горобина ніч