Ви душу виливаєте мені,
Вливаєте в зіниці світ казковий.
Та щастя пролітає на коні,
Розсипавши на коси цвіт бузковий.
Ви душу виливаєте мені,
Вливаєте солодкий хміль вустами.
Сльозина загасила всі вогні,
В очах, які хмеліють перед Вами.

Приспів (2):
І не клич, і не плач,
Голуби у садах не купаються білих.
Той щасливий, хто Вас не любив,
Той нещасний, кого Ви любили.

Ви душу виливаєте мені,
Вливаєте у ніч сльозу пекучу.
У серці замовкають всі пісні,
І я мовчу, і Вас мовчання мучить.
Ви душу виливаєте мені,
Вливаєте солодкий хміль вустами,
Сльозина загасила всі вогні,
В очах, які хмеліють перед Вами.

Приспів. (2)

Той щасливий, хто Вас не любив,
Той нещасний, кого Ви любили.

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Ви душу виливаєте мені