Поза простором і часом пролітають поїзди,
Я із кимось попрощалась, напевно, назавжди ,
Я була необережна в бажаннях і думках,
Я буваю деколи така.

Ніхто із нас, не знає, ні,
Де закінчиться день, де закінчиться ніч,
Ніхто із нас, ні я, ні ти ,
Не забуде ніколи ці дні...

Що із нами буде потім — запитання номер два,
Я не написала ноти, не придумала слова,
І така необережність посилить почуття,
Отаке на смак моє життя.

Ніхто із нас, не знає, ні,
Де закінчиться день, де закінчиться ніч,
Ніхто із нас, ні я, ні ти ,
Не забуде ніколи ці дні...
У театрі ситуацій зіграла дивну роль,
Я лише одна зі станцій, а ти один перон,
Провінційного вокзалу  нерозумна голова...
Я хотіла знати чи жива.

Ніхто із нас, не знає, ні,
Де закінчиться день, де закінчиться ніч,
Ніхто із нас, ні я, ні ти ,
Не забуде ніколи ці дні.

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Ніхто із нас