Під гуркіт коліс гамірного потягу
Стелились лани, летіли гаї,
Наснились мені херсонські степи,
Де влітку колись зустрілися ми.
Казала ти, що дід твій родом з України,
А це намисто заповіла прабабця...

Приспів:
Дівчина з Павлодару, дівчина з Павлодару,
Дівчина з Павлодару, сонце, як ти?..
Дівчина з Павлодару, дівчина з Павлодару,
Дівчина з Павлодару, сестро моя...

Котилась сльоза із першою піснею,
Холодна роса і спека весь день.
А в вас ковила зовсім не така, як у нас -
Казала тоді, як степом ішли.
Дзвеніла ти червоним дукачем на грудях,
Схилившись над багаттям, часом наді мною.

Приспів.

Іртиш – не Дніпро, та рідний до болю:
Там перші кроки і перша любов.
Твій дядько казав: З Холодного Яру ми всі,
А Сонце сідає над Чигирином.
Сміялась ти, що як не вернеш на Вкраїну,
Народиш сотню маленьких гайдамаків.

Приспів.

Під гуркіт коліс гамірного потягу
Летіли лани, стелились гаї,
Із дум не ішли таврійські степи
І стежки оті, де разом були...

Приспів.

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Дівчина з Павлодару

Теги материала: Павлодару, Василюк, Дівчина, Сергій