Те, що хочеться сказати, не ховаючи жодних слів,
Нарешті зробити те, чого зробити не зумів:
Відпустити на волю свою ненависть і любов,
Прокручуючи моменти в голові знов і знов.
Розказати всім про те,
Що відбувається насправді в душі,
Відкриваючи серце,
Залишити все назавжди таким, як воно є,
Коли непотрібно зайвих слів.
Та тільки чисті наміри я так і не відпустив,
І ті слова про те, що мені так хочеться сказати,
Знати, що мене розуміють, назад не забирати,
Відчувати, кричати, не відступати знову за словом.
Все, що лежить на серці прочитати,
Опускаючи заплакані вже вкотре очі,
Сльози радості чи сльози болі - туга щоночі,
Біль на душі знову із моїм стражданням,
Як мені надоїло так і бути моїм бажанням...

І вкотре тишина, в голові шепіт думок
Про прожитий день, де ще так багато помилок,
До ідеального життя ніколи не дотягнутись,
Де все буде добре, до чистоти хоть доторкнутись.
І знову ховати біль десь на дні пляшки пива,
Розв'язати язик знову в очікуванні нового дива,
Як дитина з невинними переконаннями,
Ранніми, як перший біль, біль, яким поранили.
Серце моє, яке вже і так багато пережило,
Як до болі йому знайоме відчуття,
Коли душа стражданням мила,
Неможливо витерпіти, в собі тримати так,
Це те, те, що хочеться сказати
Те, що хочеться сказати,
І знову кричати, назад не відступати,
І те, що лежить на серці прокричати,
Те, що хочеться сказати!
І знову кричати, назад не відступати!
І те, що лежить на серці прокричати!
Те, що хочеться сказати!
І знову кричати, назад не відступати!
І те, що лежить на серці прокричати!
Прокричати! Прокричати! Прокричати!
Про-про-про-прокричати!
І те, що лежить на серці прокричати!

Те, що хочеться сказати,
Закриваючи собі, давати волю почуттям,
Не залишатися на самоті, не мовчати,
Хоч би яка та правда не була гірка,
Я маю право говорити - це моє життя,
Кричу про свої почуття, надія не вмирає,
Щоби там не було, та серце відчуває,
В житті моєму було скільки бруд та і болю,
Та я буду вірити в свій вибір в свою долю!
Так, це те, що хочеться сказати,
Обирати ту дорогу, де не треба промовчати
Кричати про любов, про інші проблеми,
Наче в тебе інше життя, воно без тебе.
Оминаючи світ думок, які проходять мимоволі
Шукати правду в тих, де не шукають вітра в полі,
Розказати все до сліз, зневаги і покарання,
Лиш тільки серце знає, де відкриті всі бажання,
І той безмежний біль, що кожен з нас відпустив.
Любив життя, у нього вірив, все не зрозумів,
Лишається одне, давай не будем сумувати,
Підняти руки в гору і просто кричати.
Те, що хочеться сказати,
І знову кричати, назад не відступати,
І те, що лежить на серці прокричати,
Те, що хочеться сказати!
І знову кричати, назад не відступати!
І те, що лежить на серці прокричати!
Те, що хочеться сказати!
І знову кричати, назад не відступати!
І те, що лежить на серці прокричати!
Прокричати! Прокричати! Прокричати!
Про-про-про-прокричати!
І те, що лежить на серці прочитати!
І те, що лежить на серці прокричати!
Те, що хочеться сказати,
І знову кричати!

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Те, що хочеться сказати

Теги материала: FR.A.ME