Категории: Чудик Василь
Автор публикации: ADMIN
Публикацию прочитали: 752 раз(а)
К публикации написали: 0 ответ(ов)
Дата публикации: 26 Января 10
Рейтинг: 0.0
Чого бракує нам – тепла,
А може світла, може див,
А може слів простих.
Давай обійдемось без них.
Пуста палітра – дощ всі фарби змив.
Ми лиш безкрилі пташенята,
Ні страху в нас, ні каяття.
Ми лиш чіпляємось за грати,
А нам здається за життя.
Чого бракує нам, тобі й мені.
І не моя вина,
Що сонце ділиться навпіл, на два вогні.
Давай-но сядемо за стіл,
Налий вина собі й мені.
Ми мов безкрилі пташенята,
Ні страху в нас, ні каяття.
Ми лиш чіпляємось за грати,
А нам здається за життя.
Чогось бракує нам, лиш не питай мене,
Бо мабуть завтра все мине,
Разом з цим смутком, з цим дощем.
То все пусте, налиймо ще.
Ми мов безкрилі пташенята,
Підкинь нас – ні, не злетимо.
Ми лиш щороку відзначаєм дати,
А нам здається живемо.
Уважаемый пользователь,
кликните по одной из ссылок, мы будем вам очень благодарны!
html-cсылка на публикацию |
|
BB-cсылка на публикацию |
|
Прямая ссылка на публикацию |
|
Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua
Ілюзія життя