Категории: Чубай Григорій
Автор публикации: ADMIN
Публикацию прочитали: 557 раз(а)
К публикации написали: 0 ответ(ов)
Дата публикации: 26 Января 10
Рейтинг: 0.0
Невідаю, як ми обоє
Потрапили в цей коридор
Із дверима завбільшки в око,
Невідаю...
Мабуть ми були
Випадковими слізьми,
Що випадково сюди вкотилися,
Мабуть що так мабуть...
І тут собі раптом
Згадали, що людими ми.
Та вже немає нам назад вороття,
Немає...
Навіть, якщо наші сльози
Звідси крізь двері викотяться,
То ми все одно
Залишимось тут.
Там за стінами
Заметляється про нас
Листя язиків на деревах тіл.
Такі щасливі,
Що можуть нас лише бачити,
Що можуть сюди увійти.
Такі нещасні,
Що можуть нас лише бачити,
Що не можуть сюди увійти,
В коридорі з дверима
Завбільшки в око...
Уважаемый пользователь,
кликните по одной из ссылок, мы будем вам очень благодарны!
html-cсылка на публикацию |
|
BB-cсылка на публикацию |
|
Прямая ссылка на публикацию |
|
Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua
Коридор із дверима завбільшки в око... (Коридор)