Категории: Четвертий кут
Автор публикации: ADMIN
Публикацию прочитали: 635 раз(а)
К публикации написали: 0 ответ(ов)
Дата публикации: 04 Сентября 09
Рейтинг: 0.0
Дощ падає знов...
Я римую любов із твоїми губами.
Тут мають вони колір вина
І нагадують рани.
Світ хоче, як ти
Мати постать імли
І наплічник легкий,
Сірі очі твої і те саме ім'я.
А над нами нависає матриця
І на лиця відкидає тінь.
Я не знаю, що там завтра станеться,
Але нам туди летіть...
Приспів:
Я без тебе не існую...
Цифрові дощі...
Віртуальні люди...
І блукають вулицями матриці,
Зомбі з парасольками в руках.
Може всі ці монстри тільки маряться? -
Але все одно стріляй!
Кров падає знов, залишає сліди,
Має присмак вина.
Ти повторюєш: "Ні!"
І я тисну "деліт" і триває війна...
Приспів.
Уважаемый пользователь,
кликните по одной из ссылок, мы будем вам очень благодарны!
html-cсылка на публикацию |
|
BB-cсылка на публикацию |
|
Прямая ссылка на публикацию |
|
Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua
Матриця