Вже над містом вогні
Розцвіли, як у лузі ромашки,
Задрімали квартали...
Та мені лиш спокою нема.
  Сам не знаю, чого
  На душі так тривожно і тяжко.
  Сам не знаю, чому
  Знову душу неспокій пройма.

Може серце моє
Розтривожили чари весняні,
Може стежку до тебе
Я у травах зелених згубив...
  Я тобі лиш одній
  Признавався на щастя в коханні,
  Я тебе лиш одну
  Щирим серцем навік полюбив.

Ти до мене прийди
У вінках чорнобривої ночі,
Пригорнися до серця,
Ніжно ласкою душу зігрій.
  Я чекаю тебе,
  І до ранку не спатимуть очі.
  Я чекаю тебе,
  Повну ласки і сонячних мрій

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Неспокій (Вже над містом вогні)

Теги материала: над, Верменич, вогні), Володимир, містом, Неспокій, (Вже