Ніч засина, як кошеня,
Згорнувшись у клубочок дня.
На вікнах квартир у надії,
Що Київ леліє у Лаврі своє.

А понад сутінки бреде
Будинків плетиво рябе,
Регоче метро, і рулетка -
Чудна кокетка страшного
І доброго міста.

Хисткого листя доля зла,
Насіння клена - два крила.
Оксано, я знову п'яний,
Кохана, волосся проречило:
"Осінь".

На меркнучий вогник
Електронамиста
Наносить художник,
Наносить художник
Сузір'я осіннього листя.

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Ніч засина, як кошеня

Теги материала: кошеня, як, ніч, засина, Веремчук, Олександр