Переповнений Георгіями кавалере,
Вранці виходиш, ніби з вольєри,
Пахкаєш люлькою на пташок Божих,
Чигаєш при дорозі на перехожих.
Приспів:
"Гей, куди йдеш проз мою фузію?
Побалакаймо про Грузію, про дифузію..."
Обсідають, мов бджоли, спогади, візії -
Закотився в небо шлях дивізії.
А по ньому коні пруть, а ще танки,
І пражанки пахнуть, мов парижанки,
І лафети під мертвими аж зігнулись:
"Я - один з тих, що повернулись".
Гімнастерка блискає вся в металі:
І за кожного невбитого по медалі.
Патериця в руці, мов жива парість:
"Гей, куди йдеш проз мою старість?"
Приспів.
Воячкам небесним довічну оргію,
Травень проживаємо без розкаянь.
Все тече річкою, старий Георгію,
Тільки ти на березі мертвий, мов камінь...
Приспів.
Уважаемый пользователь,
кликните по одной из ссылок, мы будем вам очень благодарны!
html-cсылка на публикацию |
|
BB-cсылка на публикацию |
|
Прямая ссылка на публикацию |
|
Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua
Радіо/Міґрант