Категории: Шинкарук Володимир
Автор публикации: ADMIN
Публикацию прочитали: 589 раз(а)
К публикации написали: 0 ответ(ов)
Дата публикации: 29 Марта 10
Рейтинг: 0.0
Як довго я не розплітала коси
І цілу ніч не слухала дощі,
І ще не знала, що прийшов назовсім
Та чула,- це всеношна для душі.
Якою довгою здалась розлука,
Я перестала чути глибину,
На сьоме небо твої мужні руки
Мене зуміли знову повернуть.
Як довго не дивилась очі-в-очі,
Як довго не спивала тиші з вуст,
Згубила хрестик, - може хто наврочив?
Тебе не чути мій Золотоуст.
Прости, пробач, такого стоголосся
Іще не чуло небо голубе,
Тобою ця благословенна осінь,
Вростаюсь і віддячую тебе.
Уважаемый пользователь,
кликните по одной из ссылок, мы будем вам очень благодарны!
html-cсылка на публикацию |
|
BB-cсылка на публикацию |
|
Прямая ссылка на публикацию |
|
Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua
Всеношна для душі