Категории: Шпортько Віктор
Автор публикации: ADMIN
Публикацию прочитали: 552 раз(а)
К публикации написали: 0 ответ(ов)
Дата публикации: 06 Апреля 10
Рейтинг: 0.0
Вже зоря вечірня запалала в лузі,
Та лунають дзвони в ковалевій кузні.
І хоч руки й очі в нього чорні – чорні,
Та душа вогниста наче жар у горні.
Приспів:
Як вогню соліста – стрінем коваля,
І на зустріч нашу візьмем скрипаля,
Слухай но, музико, скажем скрипалю,
Подаруй найкращу пісню ковалю..
Закружляли в танці справжні два маестро,
Скрипка і підкова чарували серце.
Бо скрипаль з ковалем знають таємниці
Той - дзвінкої пісні, той - дзвінкої криці.
Приспів.
Лине аж під небо, аж під саме небо,
Музика вогню і музика вогненна,
Зупинися скрипко, скрипко невблаганна,
Бо у коваля є молода кохана.
Приспів. (2)
Уважаемый пользователь,
кликните по одной из ссылок, мы будем вам очень благодарны!
html-cсылка на публикацию |
|
BB-cсылка на публикацию |
|
Прямая ссылка на публикацию |
|
Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua
Дві мелодії