Триста літ не пролетіли так, якби день один.
А сходив і далі сходить злак і квітує кмин.
Триста літ, а сонце і зоря - наш тернистий шлях.
Пам'ять молить: "Брате, не згоряй", пам'ять всіх звитяг.

Приспів:
Встань з колін, народе мій, гордість маєш ти.
На колінах не прийдеш до свої мети.
Годі спати, час вставати - сонце вже зійшло,
Сонним, брате, не здолати тяжкеє ярмо.
Просить, кличе і зове вся моя земля,
Україна рідная, матінка твоя.

Волю рід наш добре шанував, мак червоний цвіт,
Ворог нам спокою не давав, на загибель вів.
Триста літ не стерли із землі джерело твоє,
Не згубилось в мряці і пітьмі іменно твоє.

Приспів.

В пам'ять зниклим боям у віках реквієм звучить.
Хто ти є у зоряних світах, памятай щомить:
Триста літ вже досить нам ганьби, волелюбний дух,
Та зростай вже всюди і рости наш народний рух.

Приспів.

Просить, кличе і зове вся моя земля, |
Україна рідная, матінка твоя...      | (2)

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Встань з колін, народе мій

Теги материала: народе, Встань, мій, колін, Ватра