Темно, в душі моїй омана,
Небо ховає теплі рани.
Сонце, так хочу його впустити, вміти жити.
Бачу, як люди завмирають,
Запах грошей усе вбиває,
Серце вкривається склом, чому радіти?

Приспів:
Як так зникає твоя Квітка?
Знаєш, таке буває рідко.
Плюс на мінус, вмикаємо розмову,
Вірю в твоє слово!

Дивні дівчатка знов гуляють,
Все, все на золото міняють,
А душа, кому вона потрібна?
Непотрібна, бідна,
Очі, за очі - брудне слово.
Хочу так легко жити вдома,
Знаю, пробачу йому, бо вище того!

Приспів.

Не зірвати, не зламати!
Сильною, так можу стати!
Тільки буду я знати - твоя, твоя Квітка!
Темно – омана, небо, як рана,
Сонце, так хочу, так хочу,
Як!..

Приспів.

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Квітка 6

Теги материала: Zоряна