Верховино, світку ти наш,
Гей як у тебе тут мило!
Як ігри вод, плине тут час
Свобідно, шумно, весело.

Ой нема то краю краю            |
Над ту Верховину.               |
Там би мені погуляти            | (3)
Хоч одну годину                 |

З верха на верх, а з бору в бір,
З легкою в серці думкою.
В чересі кріс, в руках топір,
Гуляє легінь собою.

Черемоше, Черемоше,             |
Бистра твоя вода.               |
Дівчинонько з Верховини,        | (3)
Файна твоя врода                |

Що то є нам Поділля край?
Нам Верховина Поділля.
А бори - степ, ялиця - май,
А звіра голос - весіллє

Є у мене топір, топір           |
Щей кована бляшка.              |
Не боюся ані німця              | (3)
Ані того ляшка                  |

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Верховино

Теги материала: Микола Устиянович