Темніє в очах, хтось ховає Берету,
А ти вийшов з дому купити газету.
Весь простір і час зупинились навколо,
Картини з життя пробігають по колу.
А ще хвилину тому були якісь плани:
Відвідати коханку, подзвонити мамі,
Ти навіть не вспів допалить сигарету,
Лежиш, розумієш всю банальність сюжету.

Приспів:
Не в тому місці, не в той час,
В свинцю немає сенсу,
Водій швидкої тисне газ
Та зупинилось серце...

Мить за миттю, куля за кулею,
Летять до тебе важкі металеві згустки слів,
Неначе пострілом, розриваючи
Вранішню світанкову тишу,
В якій ти перебував до цього.
А ти бачиш їх і навіть не намагаєшся ухилитися -
Все одно марно - брехня.
Єдине, що хочеться - це заглянути їм в самий центр,
Прочитати їх між строк, але запізно.
Вони вже деформуються об тканини твого тіла,
Вражаючи все на своєму шляху.
І ти розумієш, що істина та ж сама куля
На стороні того, хто скористається нею перший,
А куля - істина така ж проста і невідворотна.

Приспів.

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Беретта

Теги материала: PostSense