Політикою руйнуєте прекрасне,
Ніхто не пам'ятає, як втекти.
Знайти хоча б одне ще власне,
Так ні, ці гільзи знали, як лягти.
В бібліотеках знов порожні стелі
І сонце пробиває скрізь пісок,
Всі пам'ятали десь тут двері,
Але забули, як пульсує світла той шматок.

Вже Досить!

Тремтить дитя, що хоче їсти,
Вони благають, не цурайтесь нас.
А, як же ті, хто непостійно прісний
І, як же ті, хто знали, що це знак.
В екранах знов рятують і вбивають,
Як остогидлі курси - "Не тримайте зла".
Навіщо нам тоді німі  китайці?
Десь гасне світло, десь знов іде  війна.

Вже Досить!

Політикою руйнуєте прекрасне,
Ніхто вже не пам'ятає, як втекти,
Знайти хоча б одне ще власне,
Так ні, ці гільзи знали, як лягти...

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Досить!

Теги материала: PostSense