Місяць завис, розчепірився, наче незрячий.
Мабуть, від подиву, що він там з неба побачив.
Що за вогонь? Що за люди?
І що там цікавого буде?
А то була ніч. А то була піч.

Глина до глини, порох до пороху,
Випрощуєм спини до світла із мороку,
Очі розплющимо, ранок зустрінемо.
Глина до глини.
Випрощуєм спини.

Глина до глини, а руки все зроблять як треба.
Це вже не вміння - це дар, ніби спущений з неба.
І не дається він просто, і вже не відмовишся "доста"...
Бо сам собі друг. І знову за круг.


Глина до глини, порох до пороху,
Випрощуєм спини до світла із мороку,
Очі розплющимо, ранок зустрінемо.
Глина до глини.
Випрощуєм спини.

Крутиться, крутиться круг - і розкручує простір.
Чорних думок позбуваються друзі і гості.
Тут ворогів не буває, бо майстер тут глину звиває.
Вода із ковша - а в глині душа.


Глина до глини, порох до пороху,
Випрощуєм спини до світла із мороку,
Очі розплющимо, ранок зустрінемо.
Глина до глини.

Глина до глини, порох до пороху,
Випрощуєм спини до світла із мороку,
Очі розплющимо, ранок зустрінемо...
Глина до глини.

Глина до глини.

Глина до глини...

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Глина до глини

Теги материала: Шишкін, Сергій