Категории: Шишкін Сергій
Автор публикации: ADMIN
Публикацию прочитали: 517 раз(а)
К публикации написали: 0 ответ(ов)
Дата публикации: 06 Апреля 10
Рейтинг: 0.0
Знову душу виймає осінь... Так не буває.
А наспрадві буває і не тільки мені.
Осінь душу виймає, сум за серце тримає,
Злива сльози змиває...Повінь, що восени.
Повінь, що восени.
Повінь... Це вже напевно.
Повінь, що восени.
Повінь... Та недаремно.
Осінь душу виймає, так не з кожним буває.
А мене не минає цей відгомін весни.
Хай проллються потоки, хай наповнять витоки.
І триває допоки повінь, що восени.
Повінь, що восени.
Повінь... Це вже напевно.
Повінь, що восени.
Повінь... Та недаремно.
Уважаемый пользователь,
кликните по одной из ссылок, мы будем вам очень благодарны!
html-cсылка на публикацию |
|
BB-cсылка на публикацию |
|
Прямая ссылка на публикацию |
|
Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua
Осіння повінь