У селі Синюхи, ледве ніч прийшла,
Зупинилась сотня п'яна голова.
Хлопці, хто був на ногах,
Розбрелися по бабах,
Пан хорунжий глянь у хуру,
Там пан сотник у ригах.

Пане сотнику, скажіть,
Ой, скажіть, не мовчіть,
Чи для дівки, для голубки,
В вас ще кінь стоїть?

Зранку у Синюхи з муромських лісів
Ескадрон червоних комісар привів.
Хлопці, хто був не свиня,
По бабах пішли зрання,
Лиш смерділа в задній хурі
Комісарова матня.

Ой, товариш комісар,
Ви послухайте мені,
Як захочете бухнути,
То приходьте без матні.

А надвечір в тоє самоє село
Гіркоє похмілля білих привело.
В задній хурі єсаул,
Хлопці рушили в загул.
Та на вечір у Синюхи
Батько з бандою прибув.*

Батько з бандою були славні вояки,
Не знайшли горівки і пішли в штики.
Ой, була б страшна різня,
Кров би лилась цілу ніч,
Та прокинувся пан сотник
Та поставив могорич.

Пане сотнику, скажіть,
Ой, скажіть, не мовчіть,
Чи для дівки, для голубки,
В вас ще кінь стоїть?

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

У селі Синюхи

Теги материала: Синюхи, селі, Веремчук, Олександр