Категории: PostSense
Автор публикации: ADMIN
Публикацию прочитали: 465 раз(а)
К публикации написали: 0 ответ(ов)
Дата публикации: 13 Сентября 10
Рейтинг: 0.0
Чуєш! Це я до тебе звертаюсь,
Ти навчився без болю iгнорувати мене,
Але я ще в тобi хоч без дiла тиняюсь
У твоїй головi, де ти гвалтуєш мене.
Я повiльно вмираю, як бачу "щирi" обличчя,
Кожен знає – для чого, кожен знає – навiщо,
Тобi платить за зраду гонорари шаленi
I ти кладеш "чистi" грошi до брудної кишенi.
Приспів:
Я отрую тебе правдою ззовнi,
Хоча знаю я, що кордони мiж нами умовнi.
Я - твiй клятий кайдан, я - мотузка з петлею, i вiстря,
Бачу стовп лiхтаря, на якому для тебе є мiсце.
Я несу цей тягар - безтiлесна i щира,
Мiй природжений дар - вчинкiв образливих мiра,
Навiть совiсть щюрача хоче бути святою,
Я з тобою гнию i загину з тобою.
Приспів. (2)
Уважаемый пользователь,
кликните по одной из ссылок, мы будем вам очень благодарны!
html-cсылка на публикацию |
|
BB-cсылка на публикацию |
|
Прямая ссылка на публикацию |
|
Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua
Щуряча совiсть